Категорія справи №807/2297/15 : Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ________________________________________ ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 квітня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2297/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Скраль Т.В. при секретарі - Меренич І.А., за участю сторін: позивача: Хустської Єпархії Української Православної Церкви - представник Панько С.В., Захарчук А.П., відповідач 1: Закарпатська обласна державна адміністрація - представник в судове засідання не з'явився, відповідач 2: Відділ національностей та релігій Закарпатської ОДА - представник Резеш Й.Й., відповідач 3: Держаний реєстратор реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області - представник в судове засідання не з'явився, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Релігійна громада Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області - представник Калинич І.І., третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління Закарпатської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату- представник Калинич І.І., третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_7 - представник ОСОБА_8, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненими позовними вимогами Хустської Єпархії Української Православної Церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора реєстраційної служби Міжгірського районного Управління юстиції Закарпатської області Галамба Наталії Василівни, Відділу Національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_9, Управління Закарпатської Єпаріхїї Української Православної Церкви Київського Патріархату, Релігійна громада Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області про визнання протиправними дій та скасування розпорядження, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 06 квітня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 квітня 2016 року. 23 жовтня 2015 року, позивач - Панько Сергій Васильович помічник благочинного Келечинського благочиння Хустської єпархії звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Державного реєстратора реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області (далі - відповідач 2), якою просив: 1) скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2015 року за № 283 та вдане на його підставі Свідоцтво про реєстрацію Статуту у новій редакції релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець, Міжгірського району, Закарпатської області від 28 серпня 2015 року за № 283/2825 видане Закарпатською обласною державною адміністрацією; 2) скасувати рішення державного реєстратора від 19.10.2015 року № 21325239 про реєстрацію Статуту у новій редакції релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець, Міжгірського району, Закарпатської області (том І, а.с.6, 7). 28 грудня 2015 року, представником позивача уточнено позовні вимоги, а саме: подано позовну заяву у новій редакції, згідно якої представник просив викласти позовні вимоги у такій остаточній редакції: 1) визнати протиправними дії начальника відділу національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації - Салая Андрія Юрійовича, які полягають у внесенні до проекту розпорядження голови Закарпатської ОДА "Про реєстрацію статутів релігійних громад" (зареєстрованого 28 серпня 2015 року № 283) - пункту 3: "про реєстрацію в новій редакції статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області"; 2) визнати протиправними та скасувати пункт 3 розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2015 року за № 283 "Про реєстрацію статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храмі с.Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, (том І, а.с.80-89). 03 лютого 2016 року, під час судового розгляду, судом було замінено первинного позивача на неналежного, а саме: Панько С.В. помічника благочинного Келечинського благочиння Хустської єпархії УПЦ на належного позивача Хустську єпархію Української православної церкви. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 09 серпня 2015 року загальними зборами частини релігійної громади Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці с.Пилипець Міжгірського району Закарпатської області прийнято рішення, - Протокол за № 1 "Про перехід громади з юрисдикції Української Православної церкви Московського патріархату під юрисдикцію Української Православної церкви Київського патріархату". Також вирішено доручити керівному органу релігійної громади скласти та подати голові Закарпатської обласної державної адміністрації заяву про реєстрацію Статуту у новій редакції. Так, 28 серпня 2015 року Закарпатська обласна державна адміністрація прийняла рішення про реєстрацію Статуту у новій редакції релігійної громади Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області та на підставі статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійних організацій" видано свідоцтво за № 283/2825 від 28.08.2015 року. Так, 19 жовтня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Міжгірського району управління юстиції Закарпатської області Галамба Наталією Василівною внесено до Єдиного Державного реєстру підприємств, установ та організацій запис 1 про зміну найменування юридичної особи. Дані обставини справи позивач вважає неприпустимими та незаконними, а відповідні розпорядження та рішення такими, що підлягають скасуванню. Зокрема, позивач зазначає, що загальними зборами лише частини релігійної громади в порушення вимог пункту 5.1 Статуту релігійної громади Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області (в редакції від 07.12.2012 року) та частини 6 статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" Закарпатською ОДА було прийнято оскаржуване розпорядження, а відповідні зміни до Статуту повинні вноситися відповідно до вимог ст.14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та п.5.2 Статуту релігійної громади Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області (в редакції від 07.12.2012 року). Зокрема, позивач вважає порушення з боку Закарпатської ОДА, а саме: 1) порушення прав парафії УПЦ с. Пилипець свободу совісті - на вільне віросповідання; 2) порушення прав Хустської єпархії УПЦ на єдність в організаційних, інституційних та канонічних питаннях; 3) порушення пп.2.1, 2.7, 2.8, 5.1 Статуту парафії УПЦ с. Пилипець; 4) порушення п.1, 5 Статуту Хустської єпархії УПЦ; 5) порушення пп. "и", й", "к", "щ" розділу VII A; п.2 розділу VIII; п.п. "е" п.3 розділу VIII А; п.п.1, 8, 9, 12 14 розділу VIII Г Статуту про управління Української православної церкви; 5) порушення порядку внесення змін до статуту парафії УПЦ встановленого Статутом УПЦ. Вважає протиправними дії посадових осіб відділу національностей та релігій Закарпатської ОДА, зокрема: 1) не вивчено релігійну ситуацію в с. Пилипець; 2) належним чином не вивчено та не перевірено поданих представниками УПЦ КП с. Пилипець документів (заяви, проекту статуту, протоколу зборів від 09.08.2015 року, списку осіб) на перереєстрацію Статуту парафії УПЦ в УПЦ КП на їх відповідність законодавству, діючому статуту; 3) не вжито відповідно до своєї компетенції заходів, щодо запобігання виникненню міжконфесійного конфлікту; 4) не вжито заходів щодо запобігання проявам розпалювання релігійної ворожнечі; 5) за відсутності правових підстав підготовлено проект протиправного розпорядження голови ОДА в частині реєстрації у новій редакції статуту Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, у зв'язку з чим було незаконно перереєстровано статут парафії УПЦ с. Пилипець. Зокрема зазначили, що проявом втручання у внутрішню діяльність релігійної громади УПЦ с. Пилипець були проведені загальні збори та прийнято рішення у формі протоколу, який в порушення вимог Статуту парафії УПЦ не підписувався настоятелем релігійної громади УПЦ с. Пилипець, зокрема протокол підписав ОСОБА_12 - голова парафіяльних зборів та секретар зборів - ОСОБА_13 (в протоколі відсутня інформація про обрання таких головою та секретарем зборів). В протоколі зазначено, що присутні 132 особи, однак, жодних списків, які саме особи присутні не має. Так в порядку денному зборів зазначено лише питання про перехід до УПЦ КП, проте жодного іншого питання яке б свідчило про відповідне обговорення та прийняття нової редакції статуту не зазначено. Зокрема відділом національностей та релігії Закарпатської ОДА не вивчено подані документи та порушено вимоги ст.10 Закону України "Про державну службу" та ст.48 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Заслухані на зборах пояснення осіб ОСОБА_14 та ОСОБА_15 носять антирелігійний характер та свідчать про політизованість останніх. Зокрема, відділом національностей і релігій Закарпатської ОДА порушено вимоги пунктів 4, 5, 8, 11, 12 розділу 3 та розділу 5 "Положення про відділ національностей та релігій Закарпатської ОДА" від 14.08.2012 року за № 383 та не вжито заходів спрямованих на запобігання проявам розпалювання релігійної ворожнечі. Також зазначено, що парафія УПЦ с. Пилипець не уповноважувала осіб на звернення до відповідача 1 щодо реєстрації статуту у новій редакції. Розпорядження голови Закарпатської ОДА підлягає скасуванню, оскільки воно суперечить вимогам п.5 ч.3 ст.12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та п.9 Статуту Хустської єпархії, зокрема щодо його повноважень затверджувати статути парафій, а саме: відсутні відомості щодо надання згоди архієпископа ОСОБА_16, нині митрополита ОСОБА_16 на внесення змін до статуту. Натомість, статут був затверджений єпископом Ужгородським і Закарпатським, який був та є ієрархом Української Православної церкви Київського патріархату, а тому не мав повноважень вчиняти такі дії. Парафія УПЦ с. Пилипець є юридичною особою, та жодних зібрань чи зборів 09 серпня 2015 року не проводила, уповноважені особи від парафії, згідно установчих документів, протокол не підписували, а тому такий є можна вважати правочином, оскільки він відповідно до ст.11, ст.202 та ст.207 Цивільного кодексу України, не тягне за собою жодних наслідків виникнення цивільних прав чи обов'язків. У судовому засіданні представники позивача: Панько С.В. та Захарчук А.П. підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві з мотивів наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та просили суд задовольнити позов в повній мірі. Представник відповідача 1 - Закарпатської обласної державної адміністрації, у судове засідання не з'явився, однак в попередніх судових засіданнях визнав адміністративний позов. Зокрема, в матеріалах адміністративної справи містяться письмові заперечення Закарпатської обласної державної адміністрації, згідно яких представником відповідача 1 було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації та релігійну громаду Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець, Міжгірського району Закарпатської області (том І, а.с.67, 68). Представник відповідача 2 - Державного реєстратора реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції у судове засідання не з'явився, однак ним неодноразово було надіслано на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, (том І, а.с.112, 120, 211). Представник відповідача 3- Відділу національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, у судовому засіданні заперечив щодо частини позовних вимог, зокрема щодо вимог заявлених проти відділу національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації. Правом подати письмові заперечення не скористалися. В судовому засіданні представники просили відмовити в задоволені позову в частині оскарження їх дій. Згідно зі ст. 112 та зі ст. 51 КАС України суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, або визнання відповідачем адміністративного позову, якщо це суперечать закону або порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У цьому випадку суд продовжує розгляд адміністративної справи. Коментована стаття висуває вимоги до форми таких процесуальних дій, як відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову. Останні мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Як вищезазначалося судом відповідач 1 визнав позовні вимоги, відповідач 3 просив відмовити в задоволені позову в частині оскарження їх дій. Відповідач 2 позицію щодо даного адміністративного позову не висловив. Жоден з відповідачів не скористався правом подати письмові заперечення щодо позову або письмову заяву про визнання позову. У даному випадку суд вирішив продовжити розгляд справи, виходячи з того, що визнання відповідачем 1 адміністративного позову, порушує права, свободи та інтереси третіх осіб по справі, письмової заяви про визнання позову суду не подано та подальший судовий розгляд зумовлений позиціями інших відповідачів по даній справі. Представник третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області ( залучено судом 03 лютого 2016 року) та Управління Закарпатської Єпархії Української Православної церкви Київського патріархату ( залучено судом 24 березня 2016 року,( а.с. 107, Т.2), у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях від 23 березня 2016 року та від 06 квітня 2016 року (том І, а.с.222-227). Вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки. Відповідачі по справі та місцева Релігійна громада с. Пилипець, під час реєстрації змін до установчих документів, діяли у встановленому законом порядку, а саме: у відповідності до вимог ст.ст.1, 8, 12, 14, 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та ст.ст.24, 35 Конституції України. Відповідна позиція Європеського суду з прав людини, а саме: рішення у справі № 77703/01 від 14.06.2007 року по справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України". 06 квітня 2016 року, у судовому засіданні протокольно залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у письмових поясненнях по адміністративній справі № 807/2297/15 та просили суд задовольнити позов повністю. Додатково пояснили, що Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації за № 283 від 28.08.2015 року "Про реєстрацію статутів релігійних громад" прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а саме пункт 3 розпорядження є протиправним та таким, що підлягає скасування, оскільки Відділом національностей та релігій Закарпатської обласної державно адміністрації порушено вимоги ст.19 Конституції України, ст.10 Закону України "про державну службу" та відповідного "Положення про відділ національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації", затвердженого головою Закарпатської обласної державної адміністрації за № 383 від 14.08.2012 року. Загальними зборами релігійної громади с. Пилипець порушено вимоги чинного на момент зборів Статуту, а саме: п.2.7 та п.5.1. Крім того в судовому засіданні представник ОСОБА_8 стверджував, що збори були проведені не релігійною громадою в даному випадку Української Православної Церкви, а новоствореною громадою. Неможливо ідентифікувати осіб, які зазначені у списках що додані до заяви Релігійною громадою УПЦ КП до Закарпатської обласної державної адміністрації. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_9, у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов повністю. Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх в обставин справи їх сукупності, суд приходить до наступного висновку. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії начальника відділу національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації - Салая Андрія Юрійовича, які полягають у внесенні до проекту розпорядження голови Закарпатської ОДА "Про реєстрацію статутів релігійних громад" (зареєстрованого 28 серпня 2015 року № 283) - пункту 3: "про реєстрацію в новій редакції статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області" судом встановлено наступне: 09 серпня 2015 року, громадяни, чисельністю 132 особи на загальних зборах Релігійної громади с. Пилипець уповноважили керівний орган релігійної громади подати заяву до голови Закарпатської ОДА про реєстрацію Статуту в новій редакції. На підставі поданих документів 28 серпня 2015 р. було винесено розпорядження голови Закарпатської ОДА №283 про реєстрацію статуту у новій редакції, яке також є предметом оскарження у даній справі. В подальшому, 28.08.2015 року було видано Свідоцтво про реєстрацію статуту №283/2825. Цим подіям передували наступні обставини. 09 серпня 2015 року, релігійною громадою Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець, Міжгірського району, Закарпатської області, було проведено загальні збори в присутності 132 чоловік, про що склали відповідний протокол за № 1 (том І, а.с.15). Згідно якого, на порядок денний винесено наступні питання: 1) щодо переходу громади з юрисдикції УПЦ Московського патріархату під юрисдикцію УПЦ Київського патріархату. Запрошено на збори сільського голову Кривку Ф.В., депутатів: Костюк Г.Ф. та Гошпер І.Ф. Заслухано голову парафіяльної ради ОСОБА_14 та виступаючого ОСОБА_15. На зборах громада вирішила наступне: 1) вийти зі складу Хустської єпархії УПЦ Московського патріархату; 2) просити правлячого архієрея Закарпатської єпархії УПЦ Київського патріархату єпископа ОСОБА_1 прийняти релігійну громаду Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець з усіма належними їй культовими спорудами та будівлями і майном до складу Закарпатської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату; 3) доручити керівному органу релігійної громади скласти та подати заяву до голови Закарпатської ОДА про реєстрацію Статуту у новій редакції. Рішення підписано головою парафіяльних зборів ОСОБА_12 та секретарем зборів ОСОБА_13 14 серпня 2015 року, Указом Єпископа Ужгородського і Закарпатського Української Православної церкви Київського патріархату за № 55 прийнято до складу Закарпатської єпархії УПЦ КП релігійну громаду УПЦ Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець (том І, а.с.36). 14 серпня 2015 року, головою сільської ради с. Пилипець Міжгірського району, Закарпатської області видано довідку якою повідомлено, що 09 серпня 2015 року відбулися збори релігійної громади Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району, Закарпатської області, на яких переважною більшістю голосів було прийнято рішення про вихід громади з Української Православної церкви Московського патріархату Хустської єпархії (у зв'язку з Московською агресією) і про перехід в лоно Української Православної церкви Київського патріархату Закарпатської єпархії (том І, а.с.33). 28 серпня 2015 року головою Закарпатської обласної державної адміністрації видано свідоцтво за № 283/2825 про реєстрацію статуту у новій редакції Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району, Закарпатської області, (том І, а.с.8). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повне найменування юридичної громади: Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, (том І, а.с.9, 10). 18 вересня 2015 року, Указом Єпископа Ужгородського і Закарпатського Української Православної церкви Київського патріархату за № 61 прийнято до кліру Закарпатської єпархії УПЦ КП та призначено настоятелем релігійної громади Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець ієрея Василя Калічина (том І, а.с.35). Позивач вважає протиправними дії посадових осіб відділу національностей та релігій Закарпатської ОДА, зокрема: 1) не вивчено релігійну ситуацію в с. Пилипець; 2) належним чином не вивчено та не перевірено поданих представниками УПЦ КП с. Пилипець документів (заяви, проекту статуту, протоколу зборів від 09.08.2015 року, списку осіб) на перереєстрацію Статуту парафії УПЦ в УПЦ КП на їх відповідність законодавству, діючому статуту; 3) не вжито відповідно до своєї компетенції заходів, щодо запобігання виникненню міжконфесійного конфлікту; 4) не вжито заходів щодо запобігання проявам розпалювання релігійної ворожнечі; 5) за відсутності правових підстав підготовлено проект протиправного розпорядження голови ОДА в частині реєстрації у новій редакції статуту Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, у зв'язку з чим було незаконно перереєстровано статут парафії УПЦ с. Пилипець. На перевірку даних доводів судом встановлено, що 17 серпня 2015 року до Закарпатської ОДА звернулися як встановлено судом голова Парафіяльної Ради ОСОБА_12 (свідоцтво про затвердження Парафіяльної ради (а.с.48, Т.2) та Єпископ Ужгородський і Закарпатський ОСОБА_1 про реєстрацію статуту Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області у новій редакції. На вимогу суду, а саме за ухвалою про витребування доказів ( а.с. 131. т.1) Відділом національностей те релігій надано всі документи, які стали підставою для прийняття розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 28.08.2015 року № 283, (а.с.138, Т.1): заява віруючих с. Пилипець Міжгірського району ( а.с. 139, Т.1); список громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Пилипець про перехід парафії з УПЦ Московського патріархату до УПЦ Київського патріархату - 19 стор. (а.с.140-149, Т.1); протокол загальних зборів релігійної громади від 09 серпня 2015 року (а.с.150, Т.1); довідка сільської ради с. Пилипець від 14 серпня 2015 року (а.с. 151, Т.1); Указ єпископа Ужгородського і Закарпатського ОСОБА_1 від 14 серпня 2015 року № 55 ( а.с. 152, Т.1); статут релігійної громади УПЦ Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області на 7 стор. ( а.с. 153,Т.1); свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади від 07 грудня 2012 року ( а.с.157 Т.1); статут релігійної громади УПЦ Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області на 7 стор ( а.с. 158, Т.1). Згідно встановленого порядку, для реєстрації внесення змін до статуту необхідно було надати наступні документи: протокол загальних зборів, два примірника нової редакції статут релігійної громади, статут релігійної громади УПЦ від 07.12.2012р. Як видно із протоколу № 1 від 09 серпня 2015 року його підписав ОСОБА_12, як голова парафіяльних зборів та секретар зборів ОСОБА_13 24 березня 2016 року, в судовому засіданні представник третьої особи УПЦ КП- ОСОБА_12 пояснив суду що настоятель церкви скликав збори громади на території церкви на 09 серпня 2015 року, при цьому священнослужителі були присутні на зборах, протоколи не читали і не підписували, бо не підтримували людей. Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні ствердив, що він був настоятелем парафії Української Православної Церкви Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець. На пропозицію голови Парафіяльної ради ОСОБА_12 скликав збори - все село на 09 серпня 2015 року щодо вирішення громадою питання виходу із Московського патріархату у зв'язку із агресією Росії. ОСОБА_12 під час зборів пропонував йому залишитися на зборах, однак, в цей день 09 серпня 2015 року, він після закінчення богослужіння мав релігійний обряд (похорони) в с. Подобовець. На збори не йшов, але проходячи повз зібрання людей затримався там десь на 4-5 хвилин, та чув що збори вирішили перейти до Київського патріархату. Також, пояснив, що громада їх (священнослужителів храму) не виганяла, а пропонувала залишитися й надалі служити в храмі. Свідок ОСОБА_7, пояснив суду, що також був священиком парафії Української Православної Церкви Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець. Голова парафіяльної ради ОСОБА_12 повідомив йому, що громада вирішила переходити до Київського патріархату, тому вони разом із настоятелем ОСОБА_9 скликали збори на 09 серпня 2015 року. На забори в той день прийшли десь 60-70 людей, але він їх не рахував. Додатково пояснив, що збирали списки людей, які належали до УПЦ. На зборах присутній не був, протокол не читав та не підписував. Відповідно до пункту 5.1 статуту релігійної громади, зазначено, що зміни і доповнення до Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії і реєструються в тому ж порядку, що і статут ( а.с. 155, Т.1) Відповідно до пункту 2.1 статуту парафіяльні збори є органом управління релігійною громадою, виконавчим і розпорядчим органом парафіяльних зборів є парафіяльна рада парафіяльна рада (п.2.4 статуту), ( а.с. 154, Т.1). Відповідно до п.п.8,9,12, 14 Розділу VIII Г Статуту управління УПЦ роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом. Парафіяльні збори обирають зі свого складу секретаря, відповідального за ведення протоколу засідання. Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п'ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності. Щодо доводів адміністративного позову, що збори стали проявом втручання у внутрішню діяльність релігійної громади, які проводилися 09 серпня 2015 року, то суд з такими доводами позивача не погоджується виходячи із того, що такі збори скликалися настоятелем, однак такий не головував на зборах та судом не встановлено поважності причин за наявності яких настоятель не міг здійснювати функції, що визначені п. 2.1 Статуту. Крім того, органами парафіяльного управління є: парафіяльні збори, очолювані настоятелем, та Парафіяльна рада - вважаються скликаними за умови присутності на них не менше, ніж 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів, рішення яких приймаються простою більшістю голосів, ( а.с. 154, Т.1). Як встановлено що присутніми на зборах за протоколом було 132 особи, ця обставина в суді не спростована, тому способом прийняття рішення віруючими громадянами в напрямку реалізації релігійних потреб є їх голосування на загальних зборах. Не очолювання зборів настоятелем по якихось причинах не може позбавляти права релігійної громади на зібрання та вирішення канонічної підлеглості, як це гарантує стаття 8 ч.2 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» . Способом прийняття рішення віруючими громадянами в напрямку реалізації релігійних потреб є їх голосування на загальних зборах. При цьому, чинне законодавство не зобов'язує їх узгоджувати свої дії та рішення із керуючим єпархією (настоятелем), в тому числі і рішення щодо підлеглості у канонічних та організаційних питаннях. Згідно вимог частини другої статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" - Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості. Положення ч.3 статті 22 Конституції, встановлює недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів. Відповідно до статті 35 Конституції України, кожний громадянин має право на свободу світогляду і віросповідання та свободу сповідувати будь-яку релігію. Церква і релігійні організації відокремлені від держави. Щодо доводів адміністративного позову, що з огляду на викладену у протоколі агресію та враховуючи обов'язки покладені на Відділ національностей та релігій ОДА, посадові особи останнього зобов'язані були вжити заходів щодо запобігання виникненню міжконфесійного конфлікту, заходів щодо запобігання проявам розпалювання релігійної ворожнечі, то суд з аналізу п.11.,12 розділу 3 положення про відділ національностей та релігій не встановив невідповідність дій відповідача вимогам цього положення. Крім того, судом не встановлено, що на час внесення змін до статуту існував міжконфесійний конфлікт та були будь-які звернення до відповідача 2, які б залишилися без реагування. Слід зазначити, що як було встановлено під час розгляду справи, загострення ситуації виникло після відстоювання своїх інтересів саме позивача по даній справі, які мали місце у вересні, жовтні 2015 року та широко висвітлені в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, додатково стверджуються постановою про закриття кримінального провадження від 25 лютого 2016 року, ( а.с. 21, Т.2) Щодо доводів адміністративного позову, що за протоколом, в порядку денному зазначено лише одне питання - про перехід громади з юрисдикції УПЦ МП до юрисдикції УПЦ КП»; інформація яка зазначена в протоколі носить антирелігійний характер, а висловлювання зазначених осіб є надуманими та недостовірними; інші питання які б свідчили про обговорення та прийняття нової редакції Статуту УПЦ не розглядалося, та відповідачем 2 не дано цьому належної оцінки. На перевірку таких доводів, судом встановлено, що відповідно до п.1.4 парафії УПЦ с. Пилипець та відповідно до п.5 Статуту Хустської Єпархії УПЦ, як єпархія так і парафія здійснює свою діяльність з дотриманням положень Статуту про управління Української Православної Церкви. Згідно п.3 цього статуту Українська православна церква з'єднана з помісними Православними Церквами через руську Православну Церкву. Пункт 4 свідчить, що Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх. За пунктом 5 цього Статуту, Українська православна Церква об'єднує єпархії, парафії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви. За розділом ІІ цього статуту до обов'язків Собору Української Православної Церкви належить в тому числі і збереження канонічної єдності з Руською Православною Церквою та з усіма Помісними Православними Церквами. З аналізу вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що за пунктом 3 Протоколу № 1 від 09 серпня 2015 року було доручено керівному органу релігійної громади скласти та подати до голови Закарпатської ОДА заяву про реєстрацію статуту у новій редакції, ( а.с. 150, Т.1). Заява від 09 серпня 2015 року підписана не менше 10-ма особами, які утворили таку релігійну громаду. Відтак, суд дійшов висновку, що з огляду на зміст ч.1 статті 14 Закону, заява про реєстрацію змін і доповнень до Статуту до Закарпатської обласної державної адміністрації подана належним суб'єктом. Зв'язок Української Православної Церкви із з Руською Православною Церквою та з усіма Помісними Православними Церквами підтверджується вищезазначеними положеннями Статуту про управління Української Православної Церкви, тому доводи в цій частині адміністративного позову є безпідставними. Крім того, згідно ст.12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях. Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання; майновий стан релігійної організації; права релігійно" організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації. Статут (положення) може містити й інші відомості, пов'язані з особливостями діяльності даної релігійної організації. Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству. Документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах. Як встановлено ч.6 ст.14 Закону, зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень). Питання реєстрації (перереєстрації) статутів релігійних організації врегульоване статтею 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", де, зазначено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Підстави та випадки відмови в реєстрації статуту (положення) релігійної організації наведені у статті 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", відповідно до якої у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству. Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України. З аналізу зазначеної вище норми слід дійти висновку, що відмова у реєстрації статуту релігійної організації, відповідно й змін і доповнень до нього, можлива виключно у двох таких випадках: статут такої релігійної організації суперечить чинному законодавству або діяльність релігійної організації суперечить чинному законодавству Законом «Про свободу совісті та релігійні організації». Цим Законом чітко визначено підстави, необхідні для змін і доповнень до статуту релігійної громади: заява подана уповноваженим суб'єктом, а також статут із змінами та доповненнями. Вимог, щодо змісту заяви про реєстрацію змін і доповнень до статуту релігійної громади Закон не містить. Однак, за змістом положень ч.1 статті 14 Закону презюмується, що відповідна заява має бути підписане не менше десятьма особами, які утворили таку релігійну громаду. Отже, суд приходить до висновку, що твердження позивача, що при прийнятті рішення про реєстрацію нового статуту, були порушені пункти Статуту парафії, якими передбачено що зміни та доповнення до статуту, припинення парафії можуть відбуватися виключно за згодою єпархіального архієрея ( або настоятеля) є хибними, оскільки на переконання суду, статут регулює внутрішню діяльність релігійної організації, жодна норма будь-якого статуту (релігійної громади, єпархії, УПЦ) не вправі звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод громади. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації" не містить застережень щодо права релігійної громади на власний розсуд визначати у статуті орган чи особу уповноважену на внесення змін до статуту, а відповідно зміни до статуту прийняті на загальних збораз віруючих релігійної громади узгоджуються із приписами ч. 2 статті 12 цього Закону. Перереєстрація статуту парафії с. Пилипець ніяким чином не порушує право Хустської та Виноградівської єпархії Української Православної церкви як вищестоящої церковної структури на організацію діяльності парафії нижчестоящих структурних одиниць Української Православної церкви, в тому числі жителів села Пилипець які бажають здійснювати своє право віросповідання по обряду і канонах Української Православної церкви Київського патріархату. Щодо врахування Постанови Верховного суду від 13 січня 2015 року по справі № 21-542а14., то слід зазначити, що посилання на таку постанову Верховного суду не узгоджується в даному випадку з підставами передбаченими пунктами 1 та 2 статті 237 КАС України. За приписами частини другої статті 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 р. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Так, зокрема, Європейський Суд з прав людини, у своєму рішенні від 14.06.2007 року по справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив у п.112, що "Суд нагадує, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об'єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об'єднання від невиправданого втручання з боку держави. Пунктом 113 рішення, передбачено право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об'єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов'язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою.. Так, Релігійна громада має право на вільну зміну свого канонічного підпорядкування, виходу зі складу одного об'єднання релігійних організацій (церкви) та входження до складу іншого (Рішення ЄСПЛ, Справа "Свято-Михайлівська Парафія проти України", заява N 77703/01, Страсбург, 14 червня 2007 року. У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Прийняття нового статуту релігійної організації у зв'язку з переходом релігійної громади Української Православної церкви під юрисдикції Української Православної церкви Київського патріархату відбулося з дотриманням процедури, під час реєстрації змін до установчих документів, відповідачі та Релігійна громада УПЦ КП діяли у встановленому законом порядку, а саме: у відповідності до вимог ст.ст.1, 8, 12,14, 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та ст.ст.24, 35 Конституції України, а оскаржуване в певній частині розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації прийняте в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Враховуючи вищенаведене, в судовому засіданні не підтвердилися доводи адміністративного позову, тому суд приходить переконливого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Хустської єпархії Української Православної церкви. Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: У задоволенні позовних вимог Хустської Єпархії Української Православної Церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора реєстраційної служби Міжгірського районного Управління юстиції Закарпатської області Галамба Наталії Василівни, Відділу національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та скасування в частині розпорядження від 28 серпня 2015 року № 283 - відмовити повністю. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьоїстатті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, Суддя Т.В. Скраль